Технологія напівсухої стяжки підлоги своїми руками

Сучасне будівництво пропонує нові стратегії, які гарантують відмінний результат в найкоротші терміни. Напівсуха стяжка – німецька технологія, яка зарекомендувала себе високою ефективністю та незначними фінансовими витратами. Якщо роботи виконуються професіоналами, поверхня не потребує обробки та готова для укладання фінішного покриття раніше, ніж у випадку з звичайною мокрою стяжкою.

Технологія напівсухої стяжки своїми руками – просте рішення для багатьох власників, які хочуть заощадити на ремонті. Детальний опис усіх етапів наведено нижче.

Що потрібно?

Важливо розуміти, що швидкість і якість стяжки визначається, перш за все, професійним обладнанням. Ця технологія передбачає використання пневмонагнітача та віброзатирочної машини. Напівсуху стяжку можна робити на монолітній плиті, дерев’яній підлозі, добре утрамбованому та підготовленому ґрунті. Поверхня повинна бути добре ущільнена, на неї обов’язково укладається плівка, яка забезпечує гідроізоляцію та запобігає швидкому відходу вологи в основу.

В якості матеріалу використовують цементно-піщану суміш. Покращити її характеристики допомагають армовані волокна, в деяких випадках додають керамзит, гранітну крихту.

Напівсуха стяжка підлоги своїми руками в квартирі стане чудовою основою для будь-якого покриття: плитки, ламінату, лінолеуму. Покрокова інструкція для технології напівсухої стяжки своїми руками.

Процес включає чотири основних етапи

 

  1. Підготовка основи. Поверхня очищається від сторонніх предметів, закладаються тріщини та міжплиточні шви. Монтується тепло- та звукоізоляція, поверх кладуть гідроізоляційний шар: ізолон, ППЕ або поліетилен. По периметру фіксують демпферну стрічку, що відокремлює стіни від стяжки. На цьому етапі виконується розмітка підлоги, визначаються рівень та межі заливки. Процедура потребує досвіду та кваліфікації, щоб нанести лінію горизонту по всій квартирі. Для наочної індикації рівня встановлюються маяки.
  2. Створення робочої суміші та її представлення на об’єкті. Технологія характеризується швидким монтажем – переміщатися по підлозі дозволяється через 12 годин. У ємність для змішування вносять цемент і пісок у співвідношенні 1 до 3,5 — 1 до 4. Армовані волокна додаються з розрахунку 40 г на 1 м2 (розрахунок наведено для товщини 50 мм). До сухих компонентів додається рідина у пропорції 5 частин суміші та 1 частина води. Співвідношення наведено для марки цементу М500, воно може варіюватися залежно від типу цементу та товщини шару. Цікавлячись, як робити напівсуху стяжку підлоги своїми руками, багато хто не враховує, що заміс має проводити техніка. Тільки в цьому випадку виходить однорідний розчин оптимальної консистенції. Для спрощення змішування розчину вручну, а також підвищення зручності укладання використовують пластифікатор. Ми рекомендуємо використовувати пластифікатор АрмМікс з низьким витратом – вам знадобиться всього 1 літр на 20 м2. Готову суміш пневмонагнітач подає у приміщення, що робить неможливим забруднення стяжки, потрапляння до складу сторонніх включень.
  3. Вирівнювання підлоги. Розподіл готової суміші проводять, орієнтуючись на маяки з розчину та лазерний нівелір. Вирівнювання виконують вручну, за допомогою правила, досягаючи поверхні одного рівня. Процес потребує досвіду та кваліфікації, тільки в цьому випадку перепад висоти не перевищуватиме 2 мм на 2 м, як і у механізованої напівсухої стяжки. Оскільки суміш природно втрачає вологу, всі маніпуляції потрібно проводити швидко та злагоджено.
  4. Затирка. Етап передбачає ущільнення верхнього шару та створення ідеально рівної поверхні, готової до монтажу фінішного покриття. Оптимальний час затирки – протягом години: важливо, щоб верхні 2 см покриття ще не схопилися і піддавалися обробці. Розрізняють ручне та машинне шліфування. Перше виконується теркою, друге – затирочною машиною, якою керує оператор у бетоноступах. Для кращого зчеплення на поверхню наносять невелику кількість води. Машина ущільнює і вирівнює верхній шар.

Напівсуха стяжка своїми руками в квартирі завершується нарізкою компенсаційних швів, площа не повинна перевищувати 36 м2. Цей етап знімає напругу пласта, запобігає появі тріщин та розривів, дозволяє суміші утворити якісний монолітний блок.