1 травня (Першотравень) — це День праці. Щорічне свято в багатьох країнах світу пов’язане з переходом на 8-годинний робочий день. Це сталося наприкінці XIX століття. Особливість свята «День праці» полягає в тому, що в різних країнах світу його відзначають у різні пори року.
Перше травня — День праці. Що ми відзначаємо і чому
До 1856 року робітники й службовці в усьому світі працювали за ненормованим графіком — приблизно від 10 до 15 годин на добу. Через високу смертність на виробництві, спричинену такими тривалими робочими днями, постало питання про скорочення робочого часу.
Восьмигодинний робочий день обрали не випадково. На промислових підприємствах із безперервним циклом роботи 8 годин на добу допомагають оптимізувати процес. Якщо поділити 24 години на 8, виходить рівно три зміни. Це зручно і власнику фабрики, і працівникові.
Причиною появи свята «День праці» 1 травня стали страйки в Австралії. У 1886 році робітникам там вдалося «відвоювати» омріяний 8-годинний робочий день. Подібні акції відбулися в усьому світі. Наприклад, у США протест придушили з особливою жорстокістю. А запровадити 8-годинний робочий день в Америці вдалося лише у вересні 1894 року. Тому День праці у США відзначають у перший понеділок вересня.
Чому свято 1 травня відзначають не в усіх країнах
Упродовж цілого століття 8-годинний робочий день був майже в усіх країнах. Але з початком кризи люди самі почали подовжувати робочий день, щоб більше заробляти. У результаті більш ніж у 35 країнах світу робочий день збільшився до 10–12 годин. Через це свято «День праці» втратило актуальність.
Однак у багатьох країнах Східної Європи та Євразії 1 травня вважають великим святом, яке асоціюється з теплими днями й комфортним відпочинком на природі. Цілі родини та великі компанії вирушають до лісу, на море, за місто або збираються на дачах. У гамірних і веселих компаніях обговорюють останні новини, грають у м’яч, їдять шашлик і вживають алкогольні напої.
