Кінець 2017 року ознаменувався двома подіями, пов’язаними з популярною мережею Telegram. Розробники оголосили про запровадження власної криптовалюти GRAM, а також про запуск блокчейн-системи TON. Примітно, що команда Дурова не розкрила ЗМІ подробиць плану, однак завдяки витоку документації в мережу світ дізнався про масштабні плани Telegram. Інтернет-користувачі позитивно відреагували на нововведення й із підвищеним інтересом стежать за розвитком подій навколо цієї новини.
Плани Telegram щодо запуску блокчейн-системи TON
Технічна документація Telegram розкриває плани запуску власної блокчейн-системи, у якій зібрано технології та усунуто недоліки криптовалют на кшталт Ethereum і Bitcoin. Ресурс Cryptovest першим опублікував документацію, а сайт TNW підтвердив її автентичність — так читачі й дізналися подробиці проєкту. Користувачі, які хочуть самостійно вивчити документацію, можуть перейти за посиланням і ознайомитися з планами Telegram.
Блокчейн третього покоління — так у документації позиціонують мережу TON (Telegram Open Network). Для TON пріоритетні масштабованість і швидкість обробки транзакцій. Прискорене створення блоків, яке усуне черги й витрати на транзакції, має розв’язати проблеми мереж Ethereum і Bitcoin. Механізм не описано, але є думка, що запроваджену технологію швидко розберуть на складники й адаптують до інших платформ блокчейн-системи.
Для запуску власного проєкту компанія Telegram планує залучити до TON інвестиції в розмірі $500 млн, продавши токени ще до проведення ICO. Судячи з документації, збір коштів заплановано на березень 2018 року. У мережу TON розробники закладають мікроплатежі й оплату товарів та послуг безпосередньо в месенджері Telegram. Прогнозують високий попит на такий сервіс, адже станом на січень 2018 року в базі даних зареєстровано 180 мільйонів людей. Запуск блокчейн-системи неодмінно збільшить кількість користувачів, а команда Дурова запевняє, що платформа впорається з навантаженням і працюватиме без перебоїв.
Ресурс DeCenter поділився з читачами власною думкою, з якої випливають такі висновки:
- майнінгу не буде;
- гнучка система з усуненням проблем попередників;
- наявність торрентів і VPN;
- ідентифікація користувача за паспортними даними;
- комісія з транзакцій;
- кредитування нодами для запуску власного сервера;
- обіг монети GRAM у системі TON.
У підсумку TON — децентралізований інтернет поверх наявного, із власною системою безпеки й необмеженими можливостями передавання трафіку. Щодо ідентифікації користувача за паспортом, тут реалізовано механізм на кшталт WebMoney, де користувач має довести, що отримувач реальний. Під час роботи з фінансами такий захист запобігає крадіжкам. Залишилося лише зрозуміти, як команда Дурова просуватиме проєкт через Роскомнагляд, який забороняє VPN і торренти.
