Перероблення пластикових відходів на пропан — технології XXI століття

Пластикові відходи — головний біль кожної країни на планеті Земля. Одні держави спалюють полімери, інші звозять їх на сміттєзвалища. Є країни, які освоїли вторинне перероблення після складного сортування за типом пластику. Вагомим внеском у знищення відходів стала технологія гранулювання полімерів для подальшого виробництва дорожнього покриття. У кожній країні є власні способи перероблення сміття.

Змінити ситуацію з переробленням пластику пропонують американці. У Массачусетському технологічному інституті знайшли унікальний спосіб. Науковці пропонують розкладати пластичні маси за допомогою каталізаторів. Результатом має стати газ пропан. Причому корисний вихід становить аж 80%. Як каталізатор використовують цеоліт на основі кобальту.

Перероблення пластикових відходів на пропан — технології XXI століття

Ідея цікава хоча б тим, що для виробництва пропану не потрібно витрачати час на сортування. До того ж в епоху енергетичної кризи в Європі це чудовий спосіб компенсувати нестачу природного газу. Таке економне рішення допоможе одразу розв’язати кілька проблем:

• Утилізація відходів.
• Можливість надалі використовувати дешевий пластик у виробництві без шкоди для довкілля.
• Економія деревини. Адже через заборону пластикових пакетів багато країн перейшли на папір.
• Отримання газу пропану, корисного для енергетики.

На тлі всіх цих переваг є один суттєвий недолік — кобальт. Цей важкий метал видобувають у двох десятках країн. Тобто для решти держав, де його не видобувають, він матиме певну цінність. Звісно, з економічного погляду виникає запитання: наскільки ефективний цей спосіб перероблення?

З огляду на те, що великі поклади кобальту є в Африці, Китаї, Австралії, Канаді та Росії, перероблення пластику на пропан буде цікавим лише переліченим країнам. Іншим доведеться підрахувати доходи й витрати, щоб знайти компроміс у цьому питанні.