Телевізори: дешевий VS дорогий — що краще

Одразу домовмося: у порівнянні «Телевізори: дешевий VS дорогий» ітиметься про техніку, яка за будь-яких обставин виробляється на території Китаю. Тобто порівнюватимемо бренди, а не країну, де розташований завод. Відповідно, вислів «китайський телевізор» дуже розмитий, адже навіть усіма улюблений iPhone збирають у Китаї. І так, він теж підпадає під визначення «китайський».

 

Телевізори: дешевий VS дорогий — приквел

 

Проблема вибору телевізора для дому постійно переслідує всю команду проєкту TeraNews. Родичі, друзі, знайомі й навіть сторонні люди вважають своїм обов’язком запитати: «Який телевізор краще купити?» А почувши відповідь, усе одно роблять по-своєму, бо відповідь нікого не задовольняє. А за рік-два люди сердяться на нашу команду. Причина проста: ми винні, що не наполягли на своїй думці й не змусили їх учинити правильно.

 

Дорогий чи дешевий телевізор — про що йдеться

 

Безперечно, дешевий телевізор вигідніший за ціною, адже коштує у 2-3 рази менше за аналог від відомого бренду. А продавці таких дешевих виробів запевняють, що покупець платить за начинку, а не за бренд.

 

 

Якщо не заглиблюватися в технології, такі заяви видаються правдоподібними. Телевізор показує зображення, відтворює потрібні файли, приймає ефірне мовлення. І, що важливо, коштує дешевше. Причому ціна настільки низька, що в 100% потенційних покупців не залишається сумнівів: у дорогих моделей ціну завищено просто через бренд.

 

 

Але повернімося до реальності. Одразу відкиньмо бренди, які справді підвищують ціну на продукцію лише завдяки своєму імені. Це Bang&Olufsen, Sony, Toshiba, Panasonic, JVC, Onkyo, Hitachi. Зауважте, більшість із них — японські бренди, які пропонують на ринку техніку середнього сегмента, але встановлюють завищену ціну. З огляду на технічні характеристики телевізорів ми не радимо купувати їх. Це викидання грошей на вітер. Хіба що ви хочете вразити друзів або гостей надзвичайно дорогим телевізором на стіні. Зауважте — неповноцінним у плані працездатності.

 

 

Телевізори: дешевий VS дорогий

 

Телевізор	Дешевий	Дорогий
Ціна	До 200$	Від 400$
Матриця	Дешева TN або бракована IPS	IPS або MVA (PVA)
Якість зображення	Жахлива	Чудова/хороша
Підтримка відео- й аудіокодеків	Можливо, є	Більшість відомих
Наявність власної ОС і програвачів	Можливо, є	Точно є
Термін експлуатації	1-2 роки	5-10 років
Офіційна гарантія	До 1 року	До 3 років (Samsung і LG)

 

По суті, таблиця ні про що не говорить. Але суть проблеми чітко простежується. Дешеві телевізори — це техніка на 1-2 роки експлуатації. А нормальний телевізор середнього сегмента, який удвічі дорожчий, пропрацює у 4-5 разів довше. Уже на цьому етапі добре видно, що техніка бюджетного сегмента просто грабує покупця.

 

 

І рівно через рік людина знову прийде до магазину по телевізор. Ця схема незмінна вже 20 років. Щороку люди викидають дешеві телевізори й знову купують такі самі неякісні та недовговічні товари. Немов кролики, які самі лізуть у пащу удава.

 

Телевізори: дешевий VS дорогий — що краще

 

Ми (команда TeraNews) нічого не продаємо. Новинний портал просто робить огляди й дає поради покупцям. Так, ми заробляємо на своїх рекомендаціях, але це окрема стаття доходів. Які телевізори кращі — дешеві чи дорогі? Безперечно, телевізор середнього сегмента. Ми радимо купити телевізор Samsung або LG. Це єдині у світі компанії, які виготовляють телевізори з нуля. Дисплеї, мікросхеми, плати — усе власне. Для покупця це сучасні технології за доступною ціною.

 

 

Щоб покупець зрозумів, що таке сегмент неякісних телевізорів, радимо подивитися відео відомого українського блогера. Шкода, що відео без субтитрів. Суть у тому, що бабуся блогера купила найдешевший телевізор, хоча онук пропонував додати 100$, щоб придбати щось довговічніше. У результаті за рік у телевізора згоріло LED-підсвічування, а бабуся знову купила такий самий дешевий. Паралельно пояснювала онукові, що хоче купити дешевий телевізор. Зрештою зламаний телевізор розстрілюють картеччю з рушниці. А онук (блогер) так і залишається незрозумілим для бабусі. До речі, онук цілком має рацію, але довести її людям, які дивляться рекламу на екранах тих самих телевізорів, у 21 столітті неможливо.