Кожному, хто пов’язаний з ІТ або планував створити власний сайт, доводилося стикатися з такими термінами, як «хостинг» і VPS. Із першим словом — «хостинг» — усе зрозуміло: це місце, де фізично розміщуватиметься сайт. А VPS викликає запитання, особливо з огляду на те, що хостинг передбачає дешевший варіант у вигляді тарифного плану.
Людина, далека від ІТ-технологій, запитає: навіщо їй узагалі розбиратися в тонкощах роботи віртуальних і фізичних серверів? Усе пояснюють два чинники:
- Витрати на утримання сайту на хостингу. Адже хостинг платний. Щомісяця потрібно сплачувати щонайменше $10 за тарифним планом або $20 за послугу VPS. А оренда фізичного сервера починається від $100 на місяць.
- Працездатність сайту: швидке завантаження сторінок і доступність у будь-який час.
Якщо ці критерії (економія коштів і працездатність сайту) для вас не важливі — ця стаття не для вас. Решта може читати далі.
Оренда віртуального сервера (VPS): що це та які його особливості
Для простішого розуміння уявіть персональний комп’ютер або ноутбук із певним вільним місцем на жорсткому диску. Його можна використати для зберігання файлів одного сайту: фотографій, документів, програмного коду — усіх файлів, потрібних для роботи сайту.
У такому разі комп’ютер виконуватиме роль хостингу для сайту й використовуватиме всі ресурси мобільного або настільного комп’ютера. А саме:
- Процесор.
- Оперативну пам’ять.
- Постійну пам’ять.
- Пропускну здатність мережі.
Якщо сайт великий (наприклад, інтернет-магазин) і має багато відвідувачів за одиницю часу, ресурс буде виправданий. А якщо це сайт-візитка, усі перелічені ресурси простоюватимуть. Чому б на такому «ненавантаженому» комп’ютері не запустити відразу кілька сайтів?
Знову уявімо комп’ютер, на якому працює кілька сайтів із різною структурою та навантаженням. Наприклад, сайт-візитка, каталог та інтернет-магазин. У такому разі системні ресурси (процесор, оперативна пам’ять і мережа) розподілятимуться між сайтами нерівномірно. Інтернет-магазин зі своїми платіжними модулями забере 95–99% ресурсів, а решта сайтів «зависатимуть» або «гальмуватимуть». Тож ресурси комп’ютера між сайтами потрібно правильно розподілити. Це можна зробити, створивши на фізичному сервері кілька віртуальних середовищ.
VPS (virtual private server) — це віртуальний простір, який імітує роботу окремого фізичного сервера. VPS часто називають хмарним сервісом, хоча історія VPS почалася значно раніше, ніж з’явилася «хмара». Наприкінці XX століття розробники операційних систем Unix/Linux навчилися створювати емуляції (віртуальні машини), щоб застосунки працювали незалежно один від одного. Особливість таких емуляцій у тому, що кожній можна призначити власну частину системних ресурсів:
- Процесорний час — частку від загального показника.
- Оперативна пам’ять — задається її обсяг.
- Задається пропускна здатність мережі.
- Виділяється місце на жорсткому диску.
Якщо зовсім просто — уявіть пиріг, розрізаний на шматки різного розміру. Кожен такий шматок має свою ціну для покупця. Це логічно. Так само фізичний сервер поділяють на кілька віртуальних частин, які власник сайту орендує за різною ціною, залежно від обсягу (розміру та можливостей).
Які чинники є вирішальними під час вибору VPS
Ціна та продуктивність — головні критерії вибору для орендаря (покупця послуги). Оренда віртуального сервера починається з вибору ресурсів для розміщення наявного сайту. А саме:
- Обсяг жорсткого диска. Потрібно враховувати не лише місце для файлів, а й можливість розширення сайту, наприклад, додавання нових зображень або відео. Є й інший нюанс — пошта. Якщо плануєте запустити поштовий сервер на домені сайту, розрахуйте вільне місце на диску. Орієнтовно потрібно щонайменше 1 ГБ на одну поштову скриньку. Наприклад, якщо файли сайту займають 6 ГБ і буде 10 скриньок, обирайте диск не менш ніж на 30 ГБ, а краще — на 60 ГБ.
- Обсяг оперативної пам’яті. Цей параметр має вказати програміст, який створював сайт із нуля. Враховуються платформа, встановлені модулі та плагіни. Потрібний обсяг оперативної пам’яті може становити від 4 до 32 ГБ.
- Процесор. Що він потужніший, то краще. Зазвичай у серверах використовують Intel Xeon. Важлива кількість ядер: два — уже добре, а якщо більше, усе працюватиме дуже швидко. Цей показник також має назвати програміст.
- Пропускна здатність мережі — від 1 Гбіт/с і вище. Менше не бажано.
- Трафік. Деякі хостинги обмежують клієнтів за трафіком. Зазвичай це обмеження радше формальне. Якщо його перевищити, ніхто не сваритиметься. А власник сайту зрозуміє, що відвідувачів більше, ніж очікувалося, і продуктивність орендованого сервера можна збільшити, щоб не втратити клієнтів.
Який хостинг краще вибрати для оренди VPS
Одна річ, коли компанія пропонує хостинг на вигідних фінансових умовах, і зовсім інша — коли надає повний сервіс. Оренда VPS-сервера має супроводжуватися такими можливостями:
- Наявність адміністраторів, які зможуть установити й запустити сайт. Це важливо для орендарів, у яких немає власного адміністратора. У штаті орендодавця мають бути фахівці, здатні швидко й ефективно запустити сайт. Звісно, за умови, що програміст створив робочий сайт і показав його роботу на іншому хостингу. Загалом перенести сайт на VPS-сервер має той, хто його створив. Але бувають винятки, наприклад, під час зміни хостингу.
- Наявність панелі керування. Бажано, щоб було кілька варіантів, наприклад cPanel, VestaCP, BrainyCP тощо. Це зручно для керування ресурсами сайту, а особливо — поштовим сервером.
- Цілодобовий сервіс. Це відновлення сайту з резервної копії, встановлення оновлень PHP або баз даних. Річ у тім, що деякі оновлення в панелі керування сайтом потребують відповідних версій на VPS-сервері.
- Якщо йдеться про оренду VDS-сервера, має бути доступ до керування ядром ОС і можливість встановлювати спеціальне програмне забезпечення.
Також дуже зручно, коли хостинг надає послуги реєстрації або перенесення доменів. У першому випадку можна відразу вибрати домен, купити його й запустити сайт. До того ж домен і хостинг можна оплатити одним платежем, наприклад, за рік. У другому випадку, якщо домен придбано на іншому ресурсі, наприклад за акцією, його краще перенести туди, де розміщений сайт. Так простіше здійснювати оплату й загалом усе контролювати.
