Передісторія
Перші телевізори, запущені у виробництво, виводили зображення за допомогою електронно-променевої трубки (ЕПТ), або кінескопа. Технологія була недосконалою, але на момент запуску серійного виробництва в 1934 році це стало революцією. Недосконалість технології полягала в принципі роботи кінескопа. Електронно-променева трубка випускала потік електронів, які вдарялися об екран і залишали на ньому кольоровий слід.
На жаль, частина електронів проходила крізь екран і долітала до глядача — це явище й отримало назву «випромінювання». Завдяки вивченню випромінювання та його впливу на людський організм з’явилися обмеження щодо відстані, з якої можна дивитися телевізор, і тривалості відносно безпечного перегляду улюблених передач. Безпечною вважалася відстань 4–5 м від екрана телевізора. З огляду на дуже малі діагоналі ЕПТ-телевізорів, такий перегляд навряд чи можна було назвати зручним.
Сучасність
Від часів революції ЕПТ-телевізорів минуло багато років, і на сцену вийшли цілком нові технології: Plasma, LCD (рідкі кристали), LED (світлодіодне підсвічування). За винятком плазмових телевізорів, які, як і ЕПТ-моделі, мали високий рівень випромінювання, LCD- та LED-телевізори його не мають, оскільки працюють за зовсім іншим принципом формування зображення.
Замість електронно-променевої трубки, що бомбардує екран електронами, у рідкокристалічних телевізорах використовуються світлові хвилі, які проходять крізь RGB-матрицю екрана. Відсутність електронного випромінювання практично усунула потребу відходити від телевізора на безпечну відстань. Завдяки сучасним технологіям дивитися телевізор тепер можна з будь-якої відстані.
Усе написане вище покликане розвіяти уявлення про закономірний зв’язок між відстанню перегляду телевізора та діагоналлю його екрана: площа випромінювання й безпечна відстань мають значення лише для ЕПТ-телевізорів, а це вже історія.
Але є важливий нюанс!
Як вибрати діагональ екрана телевізора?
Важливий нюанс, згаданий вище, — це роздільна здатність екрана. Річ у тім, що якщо телевізор із великою діагоналлю, наприклад 55 дюймів, має роздільну здатність FULL HD (1920×1080 пікселів), то під час перегляду зблизька, приблизно з 1 метра, на екрані можна побачити пікселі.
Однак, оскільки зазвичай телевізор дивляться з відстані 1,5–2 м, помітити їх із такої відстані дуже складно. До того ж сьогодні телевізори з діагоналлю до 40 дюймів мають роздільну здатність FULL HD, а моделі з більшою діагоналлю вже оснащені роздільною здатністю Ultra HD 4K (3840 × 2160 пікселів).
Як вибрати діагональ екрана телевізора? Відповідь проста: що більша, то краще. Якщо маєте змогу купити телевізор із діагоналлю 40 дюймів — чудово! Якщо можете купити телевізор із діагоналлю 80 дюймів — ще краще. Але зважайте на роздільну здатність екрана: техніка з діагоналлю до 50 дюймів може мати роздільну здатність FULL HD, а для таких діагоналей Ultra HD 4K буде надмірною, оскільки різницю неможливо буде помітити.
А ось телевізори з діагоналлю від 52–55 дюймів і більше вже мають бути з роздільною здатністю екрана Ultra HD 4K, адже за нижчої роздільної здатності на великій діагоналі під час перегляду зблизька буде помітна зернистість.






